Матеріалами для ортопедичних імплантатів є переважно метали, зокрема нержавіюча сталь, кобальт та його сплави, титан та його сплави тощо. Серед них титанові сплави широко використовуються в клінічній практиці завдяки своїй видатній біосумісності, високій міцності, стійкості до корозії та низькій щільності. Останніми роками багато вчених провели-поглиблені дослідження різних аспектів методів обробки титанових сплавів, модифікації поверхні, розміру пор і пористості з метою вирішення таких проблем, як високий модуль пружності, поверхнева інертність і вивільнення іонів металу, з якими стикаються титанові сплави в клінічних застосуваннях. Ці дослідження не тільки допомагають покращити біологічні ефекти застосування титанових сплавів, але й покращують ефективність інтеграції кістки in vivo, антибактеріальні властивості та безпеку.
З 1960-х років титанові сплави використовуються як матеріали для імплантатів. Відтоді дослідники вивчали зміни в складі сплаву та характеристиках поверхні, щоб створити матеріал з оптимальним поєднанням механічних і хімічних властивостей. Щоб досягти бажаних характеристик титанових імплантатів, потрібні різні сучасні технології обробки, а також відповідні покриття та модифікації поверхні. Потрібні додаткові ресурси та дослідження для розробки міцного, біосумісного, корозійно-стійкого та-зносостійкого титанового сплаву.
Розуміючи різні характеристики титанових сплавів, були запропоновані різні рішення для вирішення таких проблем, як високий модуль пружності та інертність поверхні. Модифікація поверхні та обробка поверхні є широко використовуваними методами підвищення поверхневої активності титанових сплавів. Виробництво пористих титанових сплавів не тільки вирішує проблему високого модуля пружності, але й покращує біологічні характеристики при інтеграції кісток. Однак у процесах виробництва різних пористих титанових сплавів є ще багато проблем, які необхідно обговорити та вирішити. Застосування функціональних покриттів з пористими структурами та відкриття біоміметичних структур кісткових трабекул забезпечують кращі можливості для прогресу біологічного застосування титанового сплаву. У майбутньому ми сподіваємося постійно вдосконалювати нанесення біологічних функціональних покриттів на титанові сплави, одночасно покращуючи механічні властивості та досягаючи нових досягнень і відкриттів у посиленні локального вростання кістки, інтеграції кістки, антибактеріальних властивостей та стійкості до інфекцій.
